Світ навколо нас постійно змінюється. Розвиток у людей творчого способу мислення давно перетворилося у соціальну необхідність. Нові умови і перспективи розвитку суспільства, загальні тенденції науково-технічного й економічного прогресу висувають все нові й нові вимоги до підготовки підростаючого покоління, що стане в майбутньому запорукою успішного існування людської спільноти.
Сьогодні гостро постає питання формування творчого потенціалу особистості,розвитку креативного мислення у підростаючого покоління. Сучасний світ – це світ нових прогресивних креативних ідей, креативних особистостей, адже вершин у ньому досягають лише ті, хто мислить не ординарно, творчо, хто нестандартно підходить до розв’язання будь-яких проблем.
І хоча на формування креативної особистості впливає багато чинників, успіхів у цій справі можна досягти, використовуючи засоби музичного виховання на уроках музики, під час гурткової роботи та на індивідуальних заняттях. Музика формує художній смак, активізує потребу в неординарному мисленні, збагачує внутрішній світ, розвиває творчу уяву. А для дітей творча уява – одна з неодмінних умов формування креативності.
Об'єкт дослідження: креативне мислення як умова розвитку креативної особистості.
Предмет дослідження: вплив музичного виховання на формування креативних здібностей учнів.
Поняття креативності і креативного мислення
Креативне (творче) мислення - один з видів мислення, характерний створенням суб'єктивно нового продукту і новоутвореннями в ході самої пізнавальної діяльності по його створенню. Креативність має і психологічний аспект - особистісний і процесуальний, який передбачає наявність у суб'єкта здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Вивчення сукупності психологічних процесів та властивостей особистості виявило важливу роль уяви, інтуіції, неусвідомлюваних компонентів розумової активності, а також потреби особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей. У творчості особливе місце займає творча уява. Поряд з уявою творчість включає в себе інтенсивну роботу сприйняття, пам'яті, мислення, яка пронизана емоційністю і волею (додаток 1). Але воно не зводиться до однієї уяви,мислення,почуття.
Що ж таке креативне мислення? Одним з перших спробував сформулювати відповідь на дане питання Дж. Гілфорд. Він вважав, що креативність мислення пов'язана з домінуванням у ньому чотирьох особливостей:
1. Оригінальність ( нетривіальність, незвичність висловлюваних ідей, яскраво виражене прагнення до інтелектуальної новизни).
2. Семантична гнучкість (здатність бачити об'єкт під новим кутом зору, виявляти його нове використання).
3. Образна адаптивна гнучкість (здатність змінити сприйняття об'єкта таким чином, щоб бачити його нові приховані від спостереження сторони).
4. Семантична спонтанна гнучкість (здатність продукувати різноманітні ідеї у невизначеній ситуації, зокрема в такій, яка не містить орієнтирів для цих ідей).
Є два конкуруючих між собою види мислення: критичне (конвергентне — направлене на виявлення недоліків у думках інших людей) і творче (дивергентне — генералізуюче власні оригінальні ідеї).
Здатність особистості до дивергентного мислення наділяє її здібністю особливого роду — породжувати незвичайні ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко вирішувати проблемні ситуації. Така здатність була названа креативною. На розвиток креативних здібностей дітей підліткового віку впливають наступні чинники: рівень інтелекту, знання, стиль мислення, індивідуальні риси, мотивація, зовнішнє середовище.
Педагогічні технології, методи, прийоми, спрямовані на розвиток креативного мислення учнів
Для розвитку креативного мислення учнів я, насамперед, створюю сприятливі умови, а саме — особливу психологічну атмосферу довіри, співпраці та співтворчості. Я вірю у творчий потенціал, здібності та можливості своїх учнів, враховую їхні індивідуальні психічні й інтелектуальні особливості, допомагаю їм самовиразитися і самореалізуватися. Для того щоб на моїх уроках музичного мистецтва панувала доброзичлива атмосфера, даю учням можливість вільно висловлювати власні думки, толерантно ставлюся до їхніх поглядів, допускаю право на помилку тощо.
Активізувати креативне мислення школярів мені допомагають інноваційні технології навчання: інтерактивні, інформаційно-комунікативні, ігрові, проблемні, а також різноманітні педагогічні методи та прийоми. У своїй роботі перевагу надаю таким методам та прийомам.
Ігрові методи та прийоми
Гра — творча дія, яка розгортається у світі символічних значень та живої фантазії, — сприяє виробленню у дітей «рефлексу свободи», формуванню креативного мислення. Плануючи кожен урок, я добираю ігри, які обов'язково відповідають вікові дітей, є зрозумілими й цікавими для них.
Дітям подобаються, зокрема, такі дидактичні ігри: «Голосно-тихо», «Луна», «Швидко-повільно», «Музичне змагання»(додаток 3), «Актори і критики», «Аукціон»(додаток 2), «Твір-казка» (додаток 4), «Збери колекцію», «Склади кросворд» (додаток 5) тощо.
На уроках музичного мистецтва особливу увагу приділяю проблемно-моделюючим іграм, в основі яких — нестандартні ситуації, з яких самостійно потрібно знайти творчий вихід. Так, на прохання педагога діти залюбки добирають мелодії, співзвучні явищам природи, охоче відтворюють у русі або на малюнку образи, навіяні під час слухання музичних творів тощо (Додаток 6).
Важливим засобом у досягненні ефективного результату, як музиканта, у своїй педагогічній діяльності бачу використання можливостей інформаційно-комунікаційних технологій. ІКТ поєднують у собі багато компонентів, необхідних для успішного навчання школярів. Це і відео, й анімація, і графіка, і звук. Грамотне використання комп'ютера допомагає вирішити дефіцит наочного приладдя, перетворити традиційні навчальні предмети, оптимізувавши процеси розуміння й запам'ятовування навчального матеріалу, а головне, піднявши на незмірно вищий рівень інтерес до предмета «Музичне мистецтво» (додаток 7). Крім того, фрагменти уроків, на яких використовуються мультимедійні технології, відбивають один з головних принципів створення сучасного уроку - принцип фасцинації (принцип привабливості).
У своїй практичній діяльності я широко використовую мультимедійний посібник - педагогічний програмний засіб «Музичне мистецтво» комплекти для 1-8 класів. Користуюсь зручним засобом для створення уроків з мультимедійним супроводом - програмою Microsoft Power Point (додаток 8), особливо зручною вона є під час подання нового матеріалу. У процесі вивчення нової теми значну допомогу і учням, і вчителям надають ресурси мережі Інтернет. Її використання дає можливість швидко знаходити й користуватися додатковою інформацією у підготовці до уроку (додаток 9).
Усі зазначені методи та прийоми спрямовані на поєднання емоційного, естетичного та раціонального у навчанні, вони ефективно розвивають творчу особистість дитини. Використовуючи їх на уроках музичного мистецтва, учитель не лише зробить цікавими ці уроки, а й сформує у своїх учнів необхідні для життя у сучасному світі якості особистості — мобільність, винахідливість та креативність. Свою роботу будую за такою схемою БАЧУ-ЧУЮ-ТВОРЮ (танцюю, співаю, імпровізую).
ІІ. Дослідно – експериментальна
перевірка впливу інноваційних технологій навчання на уроках музики та формування в учнів креативного мислення
2.1 Стан проблеми в шкільній практиці.
З метою визначення впливу інноваційних технологій навчання на уроках музики в загальноосвітній школі були використанні наступні методи: психолого–педагогічний експеримент, моніторинг навчальних досягнень, психологічна методика Джонсона «Опитувальник креативності», Ч.Д Спілберга «Шкала самооцінки тривожності».
Метод психолого –педагогічного експерименту забезпечує спостереження за змінами психологічних характеристик дитини в процесі педагогічного впливу на неї і є основним методом даного дослідження.
Експеримент відбувався поетапно.
І етап – констатуючий експеримент. На даному етапі проводилися бесіди, моніторинг, спостереження з учнями, з метою з’ясування наявності рівня дивергентного мислення та рівня тривожності у дітей. Дослідивши результати тестів, рівня дивергентного мислення та шкільної тривожності, було з’ясовано (додаток 10).
ІІ етап – формуючий експеримент, здійснювався за допомогою використання експериментальної моделі уроків музики з використанням інтерактивних технологій навчання, які представленні у даній роботі. У експерименті брали участь учні 8-А (30 учнів) та 8-Б (30) класів. Уроки розроблені з урахуванням психолого–педагогічних особливостей програмного матеріалу і проведені згідно робочого навчального плану даної школи.
З метою визначення ефективності уроків музики з використанням інтерактивних технологій навчання, був проведений контролюючий експеримент, який мав на меті здійснити фіксацію формуючих впливів після закінчення експерименту (додаток 10). Показники контрольної вибірки були використані як еталон для з'ясування формуючого ефекту, якого було досягнуто при роботі з основною групою.
З діаграм та таблиці ми бачимо, що в процесі формуючого експерименту відбулися значні зміни. Наявність високого рівня дивергентного мислення зросло на 12%. Тривожність школярів за даними тесту знизилася 14%.
З вище сказаного ми можемо зробити висновок, що впровадження інноваційних технологій мало позитивний вплив на формування дивергентного мислення, зацікавленості, глибокого пізнавального інтересу та потреби в творчості. Результати формуючого експерименту узагальнені та представлені у таблиці (Додаток 10). Згідно моніторингу, заняття музикою сприяло підвищенню знань учнів з інших предметів (додаток 11). Результати формуючого експерименту доводять ефективність використання інноваційних технологій у формуванні креативності, основою якої являється креативне (дивергентне) мислення.
Висновок психологічної методики та зрізу навчальних досягнень учнів в ході контролюючого експерименту показали значний формуючий вплив. А саме, інноваційні технології сприяли створенню позитивного емоційного настрою, активізували пізнавальний інтерес, сприяли збільшенню рівня продуктивності пам'яті (сенсорної, образної, кінестетичної), збільшилася кількість учнів з дивергентним мисленням. Інноваційні технологіїмають значний потенціал для збільшення продуктивності запам’ятовування, розвиткусприйняття та уяви, креативного мислення, а отже ефективного формування креативної особистості.
Додатоки
Гра "Аукціон"
|
Учитель: На попередньому уроці ми почали вивчати нову тему, а для того, щоб ви все пригадали я підготувала для вас аукціон. Кожен лот-вам подарунок і оцінка за відповідь на запитання.
1.Як називається тема, яку почали вивчати?
2.Дати визначення поняттю «сучасна музика».
3.Про якого композитора сказали: «Ім’я йому не струмок, а море»?
4.Які ви запам’ятали стилі і напрямки в мистецтві?
5.Що таке поліфонія і гомофонія?
6.Токата-це….
7.Фуга-це…….
Гра «Музичне змагання»
1.Чому твір, написаний близько 200 років тому, належить до най популярніших у наші дні?
2.Чи може музика, написана композиторами в наші дні, не бути сучасною?
3.Як соната Бетховена вразила вас?
4.Чи хвилює нас ця музика, чи виражає почуття близькі нам?
5.З яким новим стилем в мистецтві познайомились, представником якого являється Бетховен?
6.Чи легкий був шлях до слави Бетховена і Брітні?
7.Що зробив Бетховен в своїй творчості, щоб стати нашим сучасником?
Нотки настрою
Синя нотка – спокійний, впевнений в собі
Фіолетова нотка – поки не готовий працювати
Помаранчева нотка – наполегливий, готовий до активної праці
Жовта нотка – радісний, бажаю спілкуватися
Зелена нотка – спокійний, творчий
Немає коментарів:
Дописати коментар